Билык Иван Иванович скачать все книги 11 книг

Іван Іванович Білик — відомий український письменник, автор найсенсаційніших історичних романів радянських часів «Меч Арея» (1972) і «Похорон богів» (1986). Історія цих романів складна і не менш цікава, ніж вони самі.

Відразу після видання обидві книги стали бестселерами, їх читали, передаючи з рук у руки. Усіх зачарував далекий світ наших пращурів, невідомий і загадковий, у який до Івана Білика ніхто з письменників не зважувався заглянути. Автор зумів зацікавити читачів завдяки сміливим історичним гіпотезам, власній концепції походження українців.

У романі «Меч Арея» Іван Білик стверджує, що літописні «гуни» — це слов'яни й безпосередні предки українців, а їхній легендарний цар Аттіла — київський князь Гатило. Стрімкий сюжет, захоплюючі пригоди героїв, цікаве героїчне і водночас драматичне життя київського володаря Богдана Гатила, який підкорив увесь континент, втримує цікавість і приваблює нових читачів. У романі історія нашого народу подовжується на півтисячоліття вглиб віків, хоча нас переконували, що нібито предки українців з'явились на світ тільки в X сторіччі.

Книга, яка стала сенсацією 1972 року, — захоплююче читання, бо має в собі тисячолітню таємницю. Вона справжній подарунок для всіх, хто цікавиться історією.

Для любителів нестандартної історії. Похід Дарія на скіфів-сколотів (європейських). Написаний оригінальною мовою Івана Білика, досить важким для сприйняття, але до котрого звикаєш на 2–3 розділі.

У цьому, опублікованому в журналі, варіанті роману не вистачає щонайменше 2-х розділів - 5-го та 10-го.

Цей історичний роман відомого українського письменника, лауреата Шевченківської премії Івана Білика є першою книгою його знаменитої скіфської трилогії. Як і попередні твори автора — «Меч Арея» і «Похорон богів», — він знову веде нас у глибини минувшини.

З далекої історії, з тисячоліть, що видаються сьогодні майже вічністю, долинає золотий гомін скіфів — наших предків, які розгромили іранців-персів та їхнього царя Дарія. Головні герої роману — діти і онуки цих переможців.

Читачів зачарує далекий світ наших пращурів, невідомий і загадковий.

Ця книга — подарунок і відкриття для всіх, хто цікавиться історією.

Видається у скороченому варіанті (бракує щонайменше розділів 5 та 10). Якщо хтось має повний варіант книги — пишіть на stopchanПЕСgmail.com

Стаття є післямовою до історичного роману Івана Білика «Меч Арея». Водночасно вона є обґрунтуванням поглядів автора на історію. До написання автором цього післяслова рецензенти взагалі не допускали «Меч Арея» до друку.

Оповідання є складовою частиною книги «Золотий Ра».

Оповідання є складовою частиною книги «Золотий Ра» під назвою: «Уклоніться Кіно».

Цей історичний роман знаного українського письменника, Лауреата Шевченківської премії, Івана Білика — третя книга з трилогії про наших предків-скіфів. Перші дві — «Дикі білі коні» і «Не дратуйте ґрифонів» — вийшли друком у видавництві «А.С.К.» у 2006 р.

Головний герой роману відомий з історії Салмак, заручник від Великого князя при дворі боспорського царя Персіда. На Боспорське царство накинули око зразу дві імперії — Римська і Понтійська начолі з царем Мітрідатом. Хто переможе… Лев чи Тигр? І чий бік у цьому кривавому герці візьмуть інші герої роману.

Серед археологічних знахідок того часу (а це кінець II ст. до н.е.) — срібна монета, на одному боці якої зображені профіль молодого чоловіка і напис «Салмак», а на другому — «Місто Сонця». Це правда чи черговий знак історії? Чи міг раб стати царем? А рабиня й гетера, хоча вона й незрівнянна красуня Єлена Прекрасна — царицею бодай на день.

Про все це й багато іншого йдеться в цьому справді цікавому романі.

Історичний роман відомого українського письменника, лауреата Шевченківської премії Івана Білика «Не дратуйте ґрифонів» є другою книгою його знаменитої скіфської трилогії (перша книга — «Дикі білі коні» вийшла друком у видавництві «А.С.К.» у 2006 р.).

Осмислюючи історичні факти і події, письменник подає своє бачення історії наших предків — скіфів. Головні герої роману їх діти й онуки, які розгромили іранців-персів і їхнього царя Дарія. У центрі оповіді — конфлікт між двома братами Осмогрудом і Соболем. Як вирішиться цей конфлікт? Що переможе — поклик рідної крові чи закон матірної землі?

Нетрадиційний підхід до розкриття історії, характерна мова і стиль роблять оповідь цікавою не тільки для шанувальників творчості І. Білика, а й широкого читацького загалу.

Роман був удостоєний Всеукраїнської літературної премії за найкращий роман року (1993).

Вільний переказ «Історії» першого давньогрецького історика Геродота.

Найперші в світі царі й найперші невільники. Жерці, тирани та вожді, іменовані демагогами. Володарі Сонця Ра, Аполлон і Мітра. Насамони та їхня війна з Богом Вітрів. Собакоподібні мурахи, що стерегли золото пустелі. Казково багатий лідієць Крез і найщасливіша в світі людина. Кіфаред, якого врятував дельфін. Невірогідна історія Куруша: його вигодувала собака, а занапастила Томіріс. Життєпис молодого воя Зопіра, котрий щоб здобути Вавілон обкарнав собі ніс і вуха. Скіфський царевич Анахарсіс, визнаний Сьомим Мудрецем Світу, мілетянин Гістіей, спартанець Леонід, а також Геродот Галікарнаський, прозваний Батьком історії, який перший описав усі ці та багато інших подій.

Роман відзначено Національною премією ім. Тараса Шевченка (1991).

Прекрасний роман. Один із двох найсенсаційніших романів в історії української літератури.

Оповідь заводить читача у глибини століть, у часи, коли ще не народилася княгиня Ольга, а Олег підступом захопив престол над Почайною. З неї він дізнається багато цікавого про мудрого Стана і немудрого Ігоря, про войовничого Святослава і його трьох синів, про Блажія Муромця і його синів. Архімандрити, філософи і узурпатори престолів, звичайні воїни і великі воєводи, слов'янські просвітителі Кирило і Мефодій, невільники, які пізніше стали князями, та князі з невільницькими кайданами постануть перед очима зацікавленого читача.

Ця книга — справжній подарунок і відкриття для всіх, хто цікавиться історією.

Для любителів нестандартної історії. Похід Дарія на скіфів-сколотів (європейських). Написаний оригінальною мовою Івана Білика, досить важкою для сприйняття, але до котрої звикаєш на 2–3 розділі.

У цьому, опублікованому в журналі, варіанті роману не вистачає щонайменше розділів 5, 10, 12-23.